Калапац Євген Олегович народився в невеликому селі Веприк, Фастівського району, Київської області. 

Сім’я Євгена була надзвичайно великою, адже в ній було 9 дітей. Він мав 4 братів та 4 сестер, які завжди дбали одне про одного. В їхньому будинку панувала єдність та добро, постійно лунав сміх, а батьки завжди підтримували своїх дітей. 

Хлопець навчався в Скригалівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів. По закінченню школи, Євген вступив до Київського транспортно-технологічного коледжу для вивчення маркшейдерської справи, паралельно працював у комп’ютерному магазині. По закінченню коледжу хлопець обрав для себе військову справу та підписав контракт у військовій частині 3030 Національної гвардії України, де й проходив військову службу під час повномасштабного вторгнення.

Побратими вважали, що «Арес», такий позивний йому дали товариші, був відповідальним, сміливим та завжди першим, навіть у виконанні найважчих поставлених задач. 

Євген дуже любив тварин, особливо собак, завжди приділяв їм особливу увагу. Обожнював драйв, екстрим та особливо мотоцикли.

Гвардієць не встиг створити свою власну сім’ю зі своєю нареченою, не мав дітей.

Велику війну старший солдат Калапац зустрів у Києві в складі 25 бригади з охорони громадського порядку імені князя Аскольда Північного ОТО на посаді помічника начальника військового наряду (кулеметника) 3 відділення 3 патрульного взводу 7 патрульної роти 3 патрульного батальйону. 
На момент початку повномасштабного вторгнення Євген проходив військову службу в Національній гвардії України вже протягом трьох років.

Після визволення Києва гвардієць виявив особисте бажання вступити до БТРГ 1 БРОП, щоб разом з побратимами поїхати на схід нашої держави для боротьби з російською навалою.

Євген разом зі своїми побратимами мужньо тримав оборону міст Бахмут та Лиман, Донецької області, знищуючи ворога та беручи безпосередню участь в стрілецьких боях.

17 листопада 2022 року о 13:45 гвардієць разом з побратимами у складі БТГР 1 БРОП НГУ в північно-східній околиці міста Бахмут Донецької області, отримав численні важкі поранення під час мінометного обстрілу та був переміщений до Національно військово-медичного клінічного центру «Головного військового клінічного госпіталю» для проходження лікування. 

08 грудня 2022 року військовослужбовець помер від отриманих численних поранень.

Посмертно старшого солдата Калапаца Євгена Олеговича Указом Президента України від 02 березня 2023 року № 126 нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.