15 липня 1976, Україна, Сумська область, с. Хоружівка
19 грудня 2024, російська федерація, курська область, с. ніколаєво-дар'їно

Молодший сержант Ігнатенко Володимир Михайлович проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у складі 5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з серпня 2024 року. За час служби проявив себе як мужній та самовідданий захисник Батьківщини, який мав беззаперечний авторитет серед побратимів та командування.
Виконуючи бойові завдання безпосередньо на найскладніших ділянках фронту на території Сумської області та в прикордонних населених пунктах російської федерації, молодший сержант Володимир Ігнатенко виявляв високу професійну майстерність, стійкість духу та виняткову особисту хоробрість.
Воїн-прикордонник активний учасник курської оборонно-наступальної операції. Під час штурмових дій наших військ в районі н.п. ніколоєво-дар’їно російської федерації військовослужбовець мужньо та самовіддано забезпечував транспортування боєприпасів, спорядження та доставляв побратимів на бойові позиції. Неодноразово транспортний засіб, яким керував молодший сержант Володимир Ігнатенко потрапляв під загороджувальний вогонь артилерії противника. Проявляючи нестандартне тактичне мислення, воїн-прикордонник швидко оцінював ситуацію, змінював маршрут руху та успішно використовував особливості рельєфу місцевості, які ворог вважав непрохідними. Завдяки високій професійній майстерності військовослужбовця, його вмінню маневрувати на критичних швидкостях та миттєвій реакції, він щоразу виводив транспортний засіб з-під вогню противника без втрат, а особовий склад доставляв на визначені рубежі завжди вчасно. Вміння молодшого сержанта Володимира Ігнатенка аналізувати поле бою під обстрілами неодноразово рятувало життя підрозділу та техніку.
Молодший сержант Володимир Ігнатенко ніколи не обмежувався виключно виконанням обов’язків механіка-водія. У ході зачистки та утримання відбитих у ворога позицій в районі н.п. ніколаєво-дар’їно курської області російської федерації, коли ситуація вимагала максимальної концентрації сил, відважний боєць, проявляючи ініціативу, виходив на позиції разом із побратимами.
У період з 13 жовтня по 9 листопада 2024 року, діючи в складі оперативно-тактичного угрупування військ «Курськ» сміливий та винахідливий воїн-прикордонник виконував бойові завдання на позиції «Глаз» в районі н.п. ніколаєво-дар’їно російської федерації. Під час однієї із контратак противника, коли частина підрозділу опинилася під загрозою оточення, молодший сержант Володимир Ігнатенко виявив неабияку бойову винахідливість. Організувавши вогневу позицію на одному з флангів, він разом із побратимами давав гідну відсіч переважаючим силам противника. Попри безперервний обстріл, воїн-прикордонник діяв холоднокровно, вів прицільний вогонь по окупантах, чим не допустив просування ворога на даній ділянці.
14 листопада 2024 року, під час виконання бойового завдання на позиції «Найк» в районі н.п. ніколаєво-дар’їно російської федерації, молодший сержант Володимир Ігнатенко проявив особливу мужність під час проведення евакуації пораненого військовослужбовця. У складних умовах інтенсивного вогневого впливу противника, який здійснював щільні артилерійські обстріли, а також активно застосовував fpv-дрони для ураження, молодший сержант Володимир Ігнатенко, ризикуючи власним життям, прорахувавши проміжок часу між ворожими обстрілами, підібрався до пораненого на мінімальну відстань. Поки побратими забезпечували вогневе прикриття, військовослужбовець перемістив бійця в безпечніше місце. Незважаючи на постійну загрозу ворожих ударів та прицільне полювання безпілотників противника, воїн-прикордонник оперативно надав домедичну допомогу пораненому, стабілізував його стан та доставив до евакуаційної бригади, чим урятував життя військовослужбовцю.
22 листопада 2024 року молодший сержант Володимир Ігнатенко виконував бойове завдання на позиції «Найк» в районі н.п. ніколаєво-дар’їно російської федерації. Противник, задіявши значні сили, розпочав масовані штурмові дії з метою прориву лінії оборони та повного знищення позицій Сил оборони України на цьому напрямку. У ході запеклого стрілецького бою молодший сержант Володимир Ігнатенко діяв рішуче, сміливо та самовіддано. Спільно з побратимами він організував та чинив жорстокий, гідний опір переважаючим силам ворога. Під час інтенсивного вогневого зіткнення позиція піддалася щільному ворожому артилерійському обстрілу, внаслідок якого воїн-прикордонник зазнав поранення. Попри критичний фізичний стан, сильний біль та реальну загрозу власному життю, молодший сержант Володимир Ігнатенко виявив непохитну стійкість, мужність та залізну волю. Він не залишив поле бою і долаючи біль, продовжив вести прицільний вогонь по ворогу. Виняткова сміливість, особиста відвага та незламність духу військовослужбовця підтримали морально-бойовий дух бійців, –штурм противника було повністю відбито, а позицію утримано.
19 грудня 2024 року молодший сержант Володимир Ігнатенко разом із побратимами виконував бойові завдання на вогневій позиції «Сівік» у районі н.п. ніколаєво-дар’їно російської федерації. Того дня противник проводив масовані штурмові дії на цій ділянці фронту. Внаслідок щільного ворожого вогню та запеклого бойового зіткнення було втрачено зв’язок із вогневою позицією «Сівік», у тому числі й з молодшим сержантом Володимиром Ігнатенком. Всі спроби відновити комунікацію в умовах бою не мали успіху. Через високу інтенсивність бойових дій та постійну активність ворога тривалий час не було можливості провести пошуково-рятувальні заходи, тому молодший сержант Володимир Ігнатенко вважався безвісти зниклим.
У травні 2026 року в рамках проведення заходів із репатріації тіл загиблих оборонців України, а також за результатами проведення комплексу досліджень та судово-медичних експертиз було офіційно підтверджено, що молодший сержант Володимир Ігнатенко загинув 19 грудня 2024 року, до останнього тримаючи оборону на бойовій позиції.
Мужнього захисника Батьківщини поховали з військовими почестями 28 травня 2026 року на кладовищі в селі Хоружівка Роменського району Сумської області. Його стійкість, відвага та самопожертва є прикладом справжнього патріотизму та беззаперечного служіння українському народові.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі молодший сержант Ігнатенко Володимир Михайлович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

15 липня 1976, Україна, Сумська область, с. Хоружівка
19 грудня 2024, російська федерація, курська область, с. ніколаєво-дар'їно
Молодший сержант Ігнатенко Володимир Михайлович проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у складі 5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з серпня 2024 року. За час служби проявив себе як мужній та самовідданий захисник Батьківщини, який мав беззаперечний авторитет серед побратимів та командування.
Виконуючи бойові завдання безпосередньо на найскладніших ділянках фронту на території Сумської області та в прикордонних населених пунктах російської федерації, молодший сержант Володимир Ігнатенко виявляв високу професійну майстерність, стійкість духу та виняткову особисту хоробрість.
Воїн-прикордонник активний учасник курської оборонно-наступальної операції. Під час штурмових дій наших військ в районі н.п. ніколоєво-дар’їно російської федерації військовослужбовець мужньо та самовіддано забезпечував транспортування боєприпасів, спорядження та доставляв побратимів на бойові позиції. Неодноразово транспортний засіб, яким керував молодший сержант Володимир Ігнатенко потрапляв під загороджувальний вогонь артилерії противника. Проявляючи нестандартне тактичне мислення, воїн-прикордонник швидко оцінював ситуацію, змінював маршрут руху та успішно використовував особливості рельєфу місцевості, які ворог вважав непрохідними. Завдяки високій професійній майстерності військовослужбовця, його вмінню маневрувати на критичних швидкостях та миттєвій реакції, він щоразу виводив транспортний засіб з-під вогню противника без втрат, а особовий склад доставляв на визначені рубежі завжди вчасно. Вміння молодшого сержанта Володимира Ігнатенка аналізувати поле бою під обстрілами неодноразово рятувало життя підрозділу та техніку.
Молодший сержант Володимир Ігнатенко ніколи не обмежувався виключно виконанням обов’язків механіка-водія. У ході зачистки та утримання відбитих у ворога позицій в районі н.п. ніколаєво-дар’їно курської області російської федерації, коли ситуація вимагала максимальної концентрації сил, відважний боєць, проявляючи ініціативу, виходив на позиції разом із побратимами.
У період з 13 жовтня по 9 листопада 2024 року, діючи в складі оперативно-тактичного угрупування військ «Курськ» сміливий та винахідливий воїн-прикордонник виконував бойові завдання на позиції «Глаз» в районі н.п. ніколаєво-дар’їно російської федерації. Під час однієї із контратак противника, коли частина підрозділу опинилася під загрозою оточення, молодший сержант Володимир Ігнатенко виявив неабияку бойову винахідливість. Організувавши вогневу позицію на одному з флангів, він разом із побратимами давав гідну відсіч переважаючим силам противника. Попри безперервний обстріл, воїн-прикордонник діяв холоднокровно, вів прицільний вогонь по окупантах, чим не допустив просування ворога на даній ділянці.
14 листопада 2024 року, під час виконання бойового завдання на позиції «Найк» в районі н.п. ніколаєво-дар’їно російської федерації, молодший сержант Володимир Ігнатенко проявив особливу мужність під час проведення евакуації пораненого військовослужбовця. У складних умовах інтенсивного вогневого впливу противника, який здійснював щільні артилерійські обстріли, а також активно застосовував fpv-дрони для ураження, молодший сержант Володимир Ігнатенко, ризикуючи власним життям, прорахувавши проміжок часу між ворожими обстрілами, підібрався до пораненого на мінімальну відстань. Поки побратими забезпечували вогневе прикриття, військовослужбовець перемістив бійця в безпечніше місце. Незважаючи на постійну загрозу ворожих ударів та прицільне полювання безпілотників противника, воїн-прикордонник оперативно надав домедичну допомогу пораненому, стабілізував його стан та доставив до евакуаційної бригади, чим урятував життя військовослужбовцю.
22 листопада 2024 року молодший сержант Володимир Ігнатенко виконував бойове завдання на позиції «Найк» в районі н.п. ніколаєво-дар’їно російської федерації. Противник, задіявши значні сили, розпочав масовані штурмові дії з метою прориву лінії оборони та повного знищення позицій Сил оборони України на цьому напрямку. У ході запеклого стрілецького бою молодший сержант Володимир Ігнатенко діяв рішуче, сміливо та самовіддано. Спільно з побратимами він організував та чинив жорстокий, гідний опір переважаючим силам ворога. Під час інтенсивного вогневого зіткнення позиція піддалася щільному ворожому артилерійському обстрілу, внаслідок якого воїн-прикордонник зазнав поранення. Попри критичний фізичний стан, сильний біль та реальну загрозу власному життю, молодший сержант Володимир Ігнатенко виявив непохитну стійкість, мужність та залізну волю. Він не залишив поле бою і долаючи біль, продовжив вести прицільний вогонь по ворогу. Виняткова сміливість, особиста відвага та незламність духу військовослужбовця підтримали морально-бойовий дух бійців, –штурм противника було повністю відбито, а позицію утримано.
19 грудня 2024 року молодший сержант Володимир Ігнатенко разом із побратимами виконував бойові завдання на вогневій позиції «Сівік» у районі н.п. ніколаєво-дар’їно російської федерації. Того дня противник проводив масовані штурмові дії на цій ділянці фронту. Внаслідок щільного ворожого вогню та запеклого бойового зіткнення було втрачено зв’язок із вогневою позицією «Сівік», у тому числі й з молодшим сержантом Володимиром Ігнатенком. Всі спроби відновити комунікацію в умовах бою не мали успіху. Через високу інтенсивність бойових дій та постійну активність ворога тривалий час не було можливості провести пошуково-рятувальні заходи, тому молодший сержант Володимир Ігнатенко вважався безвісти зниклим.
У травні 2026 року в рамках проведення заходів із репатріації тіл загиблих оборонців України, а також за результатами проведення комплексу досліджень та судово-медичних експертиз було офіційно підтверджено, що молодший сержант Володимир Ігнатенко загинув 19 грудня 2024 року, до останнього тримаючи оборону на бойовій позиції.
Мужнього захисника Батьківщини поховали з військовими почестями 28 травня 2026 року на кладовищі в селі Хоружівка Роменського району Сумської області. Його стійкість, відвага та самопожертва є прикладом справжнього патріотизму та беззаперечного служіння українському народові.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі молодший сержант Ігнатенко Володимир Михайлович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Ви можете вшанувати героя, залишивши тут свій коментар
Звертаємо вашу увагу, що максимальний розмір файлу 10 МБ