Якобуца Олексій Миколайович народився 02 лютого 1983 року в місті Коломиї. З 1990 по 2000 рік навчався в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів імені В.Стефаника № 1. Навчання давалося досить легко. Був хорошим учнем, який виконував усі домашні і класні завдання. В 7-у класі дуже захопився навчальним предметом «хімія», який згодом захопив його настільки, що Олексій прийняв рішення продовжити навчання у медичній сфері і з 2000 по 2002 року навчається в Коломийському медичному коледж за спеціальністю «Фармацевт».

Після закінчення стаціонарного навчання 21.11.2002 року був призваний на строкову службу у військову частину А1267 в місті Коломиї. 14 грудня 2002 року прийняв присягу на вірність Україні. 23 квітня 2004 року був демобілізований у запас. Після проходження строкової служби прийняв рішення працювати в Івано-Франківську. Тут зустрів свою майбутню дружину. У шлюбі народилося двоє дітей. Повернувшись до рідного міста в 2005 році, працював в аптеках фармацевтом. Проявляючи лідерські якості, не залишився без уваги керівництва. Колеги відкликалися про нього тільки добрими словами. Знайомлячись з різними людьми на роботі, легко заводив серед них друзів.

В 2015-2016 роках брав участь в АТО. Був інструктором самохідних гармат. Після демобілізації пішов працювати на Нову Пошту. В 2019 році став керівником відділення № 1 в селі Нижній Вербіж.

13 березня 2022 року призваний на військову службу за призовом під час мобілізації Коломийським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до 7 прикордонного загону. З березня по червень 2022 року в складі прикордонної комендатури швидкого реагування «Шквал» приймав участь у виконанні завдань з прикриття ділянки українсько-білоруського кордону.

З червня по жовтень 2022 року старший сержант Олексій Якобуца в складі другого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування перебував у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні оперативного угруповання військ «Лиман» де виконував бойові завдання в районі населених пунктів Слов’янськ, Микільське та Билбасівка Донецької області. Військовослужбовець з перших днів участі в бойових діях відзначався хоробрістю та стійкістю у боях. В подальшому з жовтня 2022 року по квітень 2023 року приймав безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів національної безпеки та оборони з республікою білорусь. 

В період з квітня по липень 2023 року старший сержант Якобуца перебував у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні оперативно-тактичного угруповання «Соледар» оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» на ділянці відповідальності 11 прикордонного загону. Перебуваючи в оперативному підпорядкуванні 81 окремої аеромобільної бригади виконував бойові завдання в районі населеного пункту Григорівка Донецької області та західних околицях населеного пункту Білогорівка Луганської області. Завдяки професійним навичкам, як інструктор-артилерист, проводив навчання та підготовку позаштатних мінометних розрахунків, особисто приймав участь в підготовці вогневих позицій та ведення вогню по штурмовим групам противника, як результат знищення живої сили противника досяг 4-200, 3-300.

З серпня 2023 року по березень 2024 року виконував завдання в оперативному підпорядкуванні оперативного угруповання військ «Волинь» щодо прикриття ділянки державного кордону України з республікою білорусь в районі населеного пункту Рудня-Виступовичі Житомирської області. Проводив ретельну підготовку ввіреного особового складу до вибуття у зону активних бойових дій.

В період з квітня по липень 2024 року старший сержант Якобуца виконував бойові завдання в межах оперативно-тактичного угруповання «Харків» де приймав безпосередню участь у відбитті збройної агресії російської федерації на ділянці відповідальності 4 прикордонного загону. Вміло утримував визначені позиції на одній з найгарячіших ділянок фронту в районі населеного пункту Гатище та західної околиці міста Вовчанськ Харківської області перебуваючи в оперативному підпорядкуванні 57 окремої мотопіхотної бригади. 

12 травня 2024 року старший сержант Олексій Якобуца під час прориву кордону ворожими силами особисто керував діями відділення у складі штурмової групи. Група у складі старшого сержанта Олексія Якобуци здійснювала прикриття суміжних підрозділів та нанесла втрат противнику - 1-200, 2-300. Завдяки професіоналізму та особистій відвазі вчасно та без втрат забезпечив перегрупування групи та зайняття вогневої позиції у населеному пункті Вовчанськ Харківської області. Під час ведення оборонного бою, внаслідок танкового обстрілу сержант Якобуца отримав вибуховою хвилею акубаротравму. Військовослужбовця було доставлено до стабілізаційного пункту «Зарічне» для надання медичної допомоги, де перебував до 14 травня 2024 року. 

15 травня 2024 року сержант Олексій Якобуца після повернення з лікування, знаходячись в районі населеного пункту Сосновий Бір Харківської області потрапив під авіаційний удар керованих авіа бомб противника та вибуховою хвилею отримав вогнепально-осколкове поранення грудної клітки. В подальшому був евакуйований до стабілізаційного пункту «Зарічне». Зокрема, проходив лікування у амбулаторії загальної практики-сімейної медицини смт. Кочеток, військово-медичному клінічному центрі Північного регіону, Харківському територіальному медичному об’єднанні Міністерства внутрішніх справ України, Київському територіальному медичному об’єднанні Міністерства внутрішніх справ України. 

22 червня 2024 року після повернення з лікування продовжив виконувати бойові завдання в межах оперативно-тактичного угруповання «Харків» у насаленому пункті Вовчанськ Харківської області. Завдяки його невтомній праці та ініціативі, підрозділ зміг досягти значних успіхів у виконанні бойових завдань на одній з найгарячіших ділянок фронту, де перебував по липень 2024 року.

В подальшому з серпня по жовтень 2024 року у складі прикордонної комендатури швидкого реагування «Шквал» приймав безпосередню участь здійснюючи заходи з оборони та охорони на українсько-білоруському кордоні поблизу міста Чорнобиль Київської області. З жовтня по листопад 2024 року старший сержант Олексій Якобуца в складі прикордонної комендатури швидкого реагування «Шквал» виконував бойові завдання в батальйонному районі оборони в оперативному підпорядкуванні оперативно-тактичного угруповання «Старобільськ».

В період з 28 жовтня по 01 листопада 2024 року старший сержант Якобуца у складі другого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування «Шквал» 7 прикордонного загону перебував на ділянці відповідальності 3 прикордонного загону в оперативному підпорядкуванні 53 окремої механізованої бригади в районі Донецької та Луганської областей. Сумлінно виконував бойові завдання в межах ротного опорного пункту «Гаваї» на якому відбувалися постійні штурмові дії противника за підтримки вогню артилерії, ударів FPV, скидів противником вибухових пристроїв з дронів, а логістичні маршрути ротного опорного пункту знаходились під постійним контролем ворога. 

01 листопада 2024 року при виконанні бойового завдання заводячи групу військовослужбовців на вогневу позицію «Гаваї-6» в районі населеного пункту Білогорівка Луганської області, внаслідок скиду вибухового пристрою з ворожого безпілотного літального апарату, старший сержант Олексій Якобуца отримав поранення несумісне з життям та загинув. 

Старший сержант Олексій Якобуца поклав своє життя за незалежність та територіальну цілісність України. Неодноразово відзначений за виняткову службу та був прикладом для наслідування. Його відданість обов'язку, непохитна віра у справедливість боротьби та безкомпромісна відданість своїй країні була джерелом натхнення для інших військовослужбовців підрозділу.

За особисту мужність, відвагу, самовіддані дії проявлені під час виконання бойових завдань із відбиття збройної агресії російської федерації на території Донецької та Луганських областей старший сержант ЯКОБУЦА Олексій Миколайович нагороджений орденом “ За мужність” 3 ступеня (посмертно).