Народився Олександр Сергійович Гуденко 30 березня 1993 року у звичайній сільській родині Сергія Володимировича та Валентини Михайлівни Гуденків.

З 2000 по 2010 роки Олександр навчався в Товстівській середній школі. Вчителі згадують Сашка як добросовісного, чесного, відповідального та трудолюбивого учня. Був завжди добрим, веселим та життєрадісним. Після школи вступив до Черкаського державного технологічного університету, який закінчив здобувши професію за фахом “Комп’ютерні системи та мережі”.

По закінченню університету розпочав свій трудовий шлях, вступивши на роботу до компанії «Київстар». Захоплювався риболовлею та мистецтвом аніме. 

Останнім часом проживав в м. Черкаси, де й зустрів своє кохання, дружину Марину. У 2024 році в подружжя народилася маленька красуня, донька Даша.

Вони мали безліч планів та мрій на майбутнє. Але, на жаль, як і у мільйонів українців, - все обірвала клята війна…

Гуденко Олександр Сергійович у 2023 році мобілізований до лав 15 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Проявив себе як надійний, відповідальний та відданий своїй справі військовослужбовець.

Після завершення підготовки у червні 2023 року Гуденко Олександр у складі 15 прикордонного загону швидкого реагування був направлений до Донецької області, м. Часів Яр, де підрозділ виконував завдання зі забезпечення зв’язку комендатури. У складних умовах сумлінно та старанно виконував обов’язки по встановленню та підтримці якісного і безперебійного зв’язку, здобувши повагу командування та колег.

З липня 2023 року по березень 2024 року вже у новоствореній 2 комендатурі швидкого реагування Гуденко Олександр продовжив виконання завдань з підтримки зв’язку на Харківському напрямку. У ході виконання задач з встановлення та налаштування зв’язку безпосередньо на лінії зіткнення довів свої професійні навички зв’язківця. Також за допомогою спец обладнання виконував бойові задачі по спостереженню на ділянці, де часто виявляли диверсійні групи противника та забезпечував надійне прикриття наших позицій.

З вересня 2024 року по грудень 2024 року Гуденко Олександр перебував на Курському напрямку де виконував бойові завдання по забезпеченню зв’язку. Знаходячись під ворожими обстрілами, будучи міцним волею, здійснював чітке командування службовим транспортним засобом завдяки чому жодного разу особовий склад не зазнавав поранень. Не одноразово заступав на чергування по забезпеченню зв’язку на ретрансляторному пункті, який знаходився під постійними ворожими обстрілами, що не завадило йому забезпечувати безперебійний зв’язок між підрозділами.

За вагомий внесок у справу захисту інтересів держави на державному кордоні, зміцнення обороноздатності та безпеки України, сумлінне виконання службових обов'язків, самовідданність, високий професіоналізм, патріотизм, мужність та героїзм, виявлені під час виконання поставлених завдань 16 листопада 2023 року нагороджений почесною грамотою Державної прикордонної служби України, а 11 січня 2024 року - грамотою ДПСУ.

30 квітня 2025 року молодший сержант Гуденко Олександр нагороджений почесним нагрудним знаком від командувача військ оперативного командування “Північ” Сухопутних військ Збройних Сил України - медаллю “За сумлінну службу”.

У серпні 2025 року, сержант Гуденко Олександр виконував службово-бойові завдання у Сумській області. Попри складну оперативну обстановку та підвищену активність ворожих дронів, сержант забезпечував розгортання та забезпечення зв’язку усіх підрозділів комендатури. Він неодноразово особисто швидко та кмітливо знаходив рішення для забезпечення зв’язку у критичних ситуаціях.

01 грудня 2025 року у зв’язку з подією, яка трапилася на передодні, коли в наслідок удару ворожого FPV-дрону по укриттю ретрансляторного пункту де було поранено двох військово службовців, котрі були на чергуванні, сержант Гуденко Олександр особисто висунув свою кандидатуру на вихід у чергування для забезпечення безперервності та налагодженню зв’язку на ретрансляторному пункті.

03 грудня під час пересування на бронетранспортері М-113, машина була уражена ворожим FPV-дроном з кумулятивним зарядом, внаслідок чого сержант Гуденко Олександр отримав травми не сумісні з життям.

До останньої секунди він був відданий свій справі, проявляв надзвичайну мужність у критичних ситуаціях та проявляв себе як самовідданого і надійного побратима.

Сержант Гуденко Олександр Сергійович проявив найвищий ступінь мужності, самопожертви та стійкості ставши прикладом беззастережної відданості Україні, її народу та військовому обов’язку.