Говера Андрій Васильович народився 22 лютого 1974 року в  місті Веймар Федеративної Республіки Німеччини. 

Підполковник Андрій Говера у 1995 році закінчив вищий військовий навчальний заклад, після закінчення якого проходив військову службу в прикордонному відомстві на різних посадах. 

За роки багаторічної служби офіцер мужньо та бездоганно виконував службовий обов’язок, докладав максимум знань та вмінь у справу охорони державного кордону України.

Учасник бойових дій. Вперше після звільнення з військової служби, Андрій Васильович був призваний по мобілізації в 2014 році, тоді він став на захист кордонів України та виконував завдання безпосередньо в зоні проведення антитерористичної операції, не зважаючи на ризик для життя. Своїм особистим досвідом підполковник Андрій Говера забезпечував належний рівень бойової підготовки особового складу, який був в його підпорядкуванні.

З перших днів широкомасштабного вторгнення військ російської федерації в Україну 24 лютого 2022 року підполковник Андрій Говера добровільно в черговий раз став на захист України. 

Так, з 18 березня 2022 року він виконував бойові завдання в складі зведеного підрозділу 1 прикордонного загону та брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на Мар'їнському напрямку в Донецькій області. Завдяки своєму досвіду участі в бойових діях офіцер швидко організував дії підлеглого персоналу та під його безпосереднім керівництвом підрозділ переміщався між позиціями, уникаючи ворожого вогню. 

21 березня 2022 року о 09:00 в районі населеного пункту Славне Мар'їнського району відбувся мінометний обстріл позицій прикордонників. Внаслідок потрапляння однієї із мін в місцезнаходження підполковника Андрія Говери, він отримав множинні ураження тіла, внаслідок чого загинув. 

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі підполковника Говеру Андрія Васильовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).