Пам’яті поліцейського Анатолія Гомівки, який  до останнього подиху був поруч з жителями оточеного Маріуполя

Анатолій Гомівка працював помічником чергового. Навіть коли зник мобільний зв’язок, правоохоронець не залишив адмінбудівлю, щоби громадяни могли в будь-який момент звернутися до поліції. Загинув старший сержант поліції, коли вийшов навідати сім’ю. У цей час ворог наніс авіаудар по двору його будинку. В блокадному місті через відсутність медикаментів і лікарів врятувати поліцейського не вдалося. 

Старший сержант поліції Анатолій Гомівка прийшов на службу у 2006 році. Спочатку працював патрульно-постовим, а з 2010 року став помічником чергового чергової частини відділу поліції №3 Маріупольського районного управління поліції. 

«Він спрямовував наряди поліції на місце події, моніторив оперативну обстановку в місті. Крім того, якщо криміногенна ситуація  змінювалася, він міг спрямувати піший патруль на іншу ділянку, для посилення. Такі обов’язки він виконував у мирний час», – говорить колега загиблого Станіслав Клименко, який тоді працював начальником сектору моніторингу відділу поліції №3 Маріупольського РУП.

Анатолій Гомівка мав авторитет серед колег, його поважали та дослухалися до його порад.

«Ми разом заступали на чергування, - згадує Сергій Кладов, тоді – старший дільничний офіцер Маріупольського РУП, - Анатолій завжди володів ситуацією. Коли направляв на виклик слідчо-оперативну групу,  заздалегідь нас попереджав, яка там обстановка та як треба діяти. Ми обидва захоплювалися футболом і грали у  вільний час».

З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України завдання поліцейських не змінилися, а лише збільшилися. Анатолій почав заступати на охорону адмібудівлі, а також приймав звернення від громадян. Коли в блокованому окупантами місті зникли світло, вода, газ і зв’язок, правоохоронець залишився на робочому місці, щоб містяни мали змогу в будь-який час звернутися до поліції. 

«Він був чуйною, порядною та відповідальною людиною. Три роки тому в нього померла дружина, і він сам залишився з двома дітьми. Попри важкий графік, він багато часу приділяв дітям. Та не покинув своєї роботи, бо не міг залишити людей у біді», - розповідає екскерівник поліцейського Станіслав Клименко. 

Поліцейський хотів вивезти родину до безпечного місця, але вони не захотіли їхати без батька. 1 квітня, коли він все ж таки переконав дітей поїхати до дідуся, у двір будинку, де мешкала родина, прилетів ворожий снаряд. Анатолій Гомівка отримав осколкове поранення, йому відірвало ногу. Без належної медичної допомоги життя поліцейського  обірвалося.

«Я знаю, що зараз його діти в безпечному місці. Більше за все він хотів, щоб вони жили в мирі. Анатолій до останнього подиху зберігав оптимізм, пропагував здоровий спосіб життя. На роботі завжди можна було на нього покластися, він усім допоможе та ніколи не підведе», - стверджує Станіслав Клименко.

Анатолій Гомівка пішов з життя у 41 рік. У нього залишилося двоє дітей: донці тоді було 18 років, а синові – всього 6. У пам’яті колег він назавжди залишиться захисником  держави та громадян.