Василь Миколайович Голубаха народився 13 січня 1975 року в місті Жмеринка, що на Вінниччині. Після закінчення школи вступив до військової кафедри Дніпропетровського державного аграрного університету, де здобув фах інженера-механіка та отримав військове звання молодшого лейтенанта.

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну Василь не зміг залишатися осторонь. У перші ж дні війни добровільно пішов до військкомату. 3 березня 2022 року був призваний до лав Національної гвардії України. Вже 12 квітня вирушив у район відповідальності оперативно-тактичного угрупування «Схід» для виконання бойових завдань у Донецькій області.

Василь загинув 22 квітня 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу російськими військами поблизу населеного пункту Новомихайлівка.

У розмові з матір’ю, пані Ольгою, перед від’їздом він сказав просто і впевнено: «Мамо, я мушу бути там, де вирішується доля України, мушу боронити свою родину, тебе, тата, дружину, дітей, Україну від ворога». Вона не стала вмовляти, адже знала: її син завжди був там, де найважче. І якщо приймав рішення — не відступав від нього.

Василь був людиною з великим серцем. Добрий, чуйний, життєрадісний і надзвичайно працьовитий. Мав «золоті руки» — за що не брався, усе йому вдавалося. Ніколи не сидів без діла, завжди прагнув допомогти іншим.

Любив життя, людей, родину і понад усе — Україну. Саме за неї він віддав найцінніше — своє життя. У Василя Миколайовича залишилися батьки, дружина, син та брат.

Указом Президента України від 21.06.2022 №431/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно) старшого лейтенанта Голубаху Василя Миколайовича.

Наказом командувача Національної гвардії України від 18.07.2022 №221 Василь Голубаха навічно занесений до списку особового складу військової частини 3008 Західного територіального об’єднання Національної гвардії України.