Микола Гаврилюк
28 березня 1981, Україна, Черкаська, Зелений Ріг
29 серпня 2023, Україна, Запорізька, Роботине

Молодший лейтенант Микола Олександрович Гаврилюк із позивним Кока народився 28 травня 1981 року в селі Зелений Ріг, Черкаської області. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки.
У 1999 році Миколу Гаврилюка призвали на строкову службу. Він потрапив у 8-й окремий полк спеціального призначення "Ягуар". Сьогодні це 14-та бригада оперативного призначення імені Івана Богуна "Червона Калина" Національної гвардії України. З того часу місто Калинівка, Вінницької області стало рідним домом для військового. Тут він одружився, придбав будинок. Згодом у Миколи Гаврилюка народилися діти.
Рідні розповідають, що Микола Гаврилюк мав чітку життєву патріотичну позицію. Був вимогливим до себе та інших, завжди говорив людям правду. Попри службові навантаження Микола Гаврилюк знаходив час для найрідніших. Любив проводити час зі сім’єю, часто відвідував своїх батьків у рідному селі й завжди допомагав їм.
Важлива сторінка з життя Миколи Гаврилюка – це служба в армії, якій він віддав більш як 23 роки свого життя. В 2000 році після закінчення строкової служби він підписав контракт і продовжив службу у Національній гвардії України.
З 2014 року, коли почалась російсько-українська війна, він майже не бував вдома, захищаючи Україну на різних ділянках фронту. Його поважали колеги з різних підрозділів та служб, а для своїх побратимів Микола був найкращим командиром. Він не раз рятував їм життя на фронті чим заслужив величезну повагу. Часто хлопці називали його "батько".
У 2020 році військовий контракт Миколи закінчився і він вирішив освоїти цивільну професію, а також здобути вищу освіту в Уманському педагогічному університеті. Чоловік планував будувати кар'єру, але плани змінилися після повномасштабного вторгнення російських окупантів.
Вже 25 лютого 2022 року Микола Гаврилюк повернувся до рідної частини, взяв у руки зброю та відправився боронити рідну землю від російських окупантів.
29 серпня 2023 року під час бойових дій на спостережному пункті у районі населеного пункту Вербове Запорізької області молодший лейтенант Микола Гаврилюк отримав численні поранення під час стрілецького бою, мінометного та артилерійського обстрілу. Його доправили до лікарні, але від отриманих поранень він помер.
2 лютого 2015 року отримав від командувача Нацгвардії медаль "15 років сумлінної служби"
22 грудня 2022 року указом президента нагороджений медаллю "Захиснику Вітчизни".
15 лютого 2023 року указом президента нагороджений орденом "За мужність" III ступеня.
Державні нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
посилання
Додаткові файли

Микола Гаврилюк
28 березня 1981, Україна, Черкаська, Зелений Ріг
29 серпня 2023, Україна, Запорізька, Роботине
Молодший лейтенант Микола Олександрович Гаврилюк із позивним Кока народився 28 травня 1981 року в селі Зелений Ріг, Черкаської області. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки.
У 1999 році Миколу Гаврилюка призвали на строкову службу. Він потрапив у 8-й окремий полк спеціального призначення "Ягуар". Сьогодні це 14-та бригада оперативного призначення імені Івана Богуна "Червона Калина" Національної гвардії України. З того часу місто Калинівка, Вінницької області стало рідним домом для військового. Тут він одружився, придбав будинок. Згодом у Миколи Гаврилюка народилися діти.
Рідні розповідають, що Микола Гаврилюк мав чітку життєву патріотичну позицію. Був вимогливим до себе та інших, завжди говорив людям правду. Попри службові навантаження Микола Гаврилюк знаходив час для найрідніших. Любив проводити час зі сім’єю, часто відвідував своїх батьків у рідному селі й завжди допомагав їм.
Важлива сторінка з життя Миколи Гаврилюка – це служба в армії, якій він віддав більш як 23 роки свого життя. В 2000 році після закінчення строкової служби він підписав контракт і продовжив службу у Національній гвардії України.
З 2014 року, коли почалась російсько-українська війна, він майже не бував вдома, захищаючи Україну на різних ділянках фронту. Його поважали колеги з різних підрозділів та служб, а для своїх побратимів Микола був найкращим командиром. Він не раз рятував їм життя на фронті чим заслужив величезну повагу. Часто хлопці називали його "батько".
У 2020 році військовий контракт Миколи закінчився і він вирішив освоїти цивільну професію, а також здобути вищу освіту в Уманському педагогічному університеті. Чоловік планував будувати кар'єру, але плани змінилися після повномасштабного вторгнення російських окупантів.
Вже 25 лютого 2022 року Микола Гаврилюк повернувся до рідної частини, взяв у руки зброю та відправився боронити рідну землю від російських окупантів.
29 серпня 2023 року під час бойових дій на спостережному пункті у районі населеного пункту Вербове Запорізької області молодший лейтенант Микола Гаврилюк отримав численні поранення під час стрілецького бою, мінометного та артилерійського обстрілу. Його доправили до лікарні, але від отриманих поранень він помер.
2 лютого 2015 року отримав від командувача Нацгвардії медаль "15 років сумлінної служби"
22 грудня 2022 року указом президента нагороджений медаллю "Захиснику Вітчизни".
15 лютого 2023 року указом президента нагороджений орденом "За мужність" III ступеня.
Державні нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Ви можете вшанувати героя, залишивши тут свій коментар
Звертаємо вашу увагу, що максимальний розмір файлу 10 МБ