До повномасштабного вторгнення Антон Дербілов був музикантом, художником і скульптором. Він грав у групі Alcohol Ukulele й пристрасно танцював фламенко. А ще він - відомий у світі скульптор-мініатюрник.

Він і його дружина Катерина - засновники студії Sirko Toys.

Твори Антона прикрашають міста України та ближнього зарубіжжя. Свої роботи майстер створював в граніті та мармурі, у дереві, відливав в металі та пластмасі. Кілька творчих робіт скульптора присвячені видатним людям мистецтва (В. Мейєрхольду, М. Цвєтаєвій, Г. Тукаю). Узагальнюючий образ - "Пегас" (пластм./лиття) - символ пам'яті загиблим поетам ХХ століття.

Анатолій Дербілов брав участь у багатьох зарубіжних виставках, його роботи придбані приватними колекціонерами, увійшли до музейних зібрань.

Автор створював мініатюрну скульптуру – втілював образи видатних історичних особистостей, військових (армій усіх часів і народів), а також казкових у стилі "фентезі". Його творчості притаманна вірність природним формам, історична точність деталей в одязі, форменому чи народному. На замовлення організаторів київського проєкту "Легендаріон" створено серію українських персонажів - Богдана Ступки в образі Тараса Бульби, Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Сагайдачного, Івана Мазепи, Марусі Чурай, Отамана Сірка, Мольфарки. Виліплені в однотонному матеріалі пластики, ці фігурки та погруддя пізніше виливаються в бронзі або модельній смолі, а потім колекціонери, за бажанням, можуть розмалювати їх акриловими фарбами.

Мініатюрна скульптура Антона Дербілова багаторазово експонувалася на спеціалізованих виставках в Україні та зарубіжжі. Ці тендітні та вишукані мініатюрні витвори викликають захоплення та інтерес у колекціонерів усього світу.

На самому початку повномасштабного вторгнення – 26 лютого 2022 року - Антон пішов добровольцем на фронт у складі 5-ї Слобожанської бригади НГУ. За словами побратимів, швидко навчився військовій справі.

Визволяв Балаклію та Ізюм, брав участь в найтяжких боях на Донеччині.

"Прикладом він був тут для усіх присутніх. Він прийшов на фронт як цивільна людина, а ми — як військові. Він дуже багато людяного у це вніс. Пообіцяв намалювати мій портрет, але ми тягнули, то була Балаклія, то далі йшли, так і не намалював", - розповідає побратим «Борода».

06 квітня 2023 року Антон Дербілов під час мінометного обстрілу отримав осколкове поранення у голову, яке на превеликий жаль, було несумісним із життям.

"Він вже не мав з нами виходити, так склалися обставини. Пішов на завдання — і ось миттєво обстріляли, на жаль, уламок влучив у голову", — пригадує обставини загибелі гвардійця побратим "Борода".

Антон був люблячим чоловіком і виховав трьох талановитих доньок.

"Він лев, гордий лев, себе любив дуже сильно, але всі ми знаємо, що не було нічого, щоб він любив більше за нас і за свій дім, який він захищав і захистив", — говорить донька загиблого Софія.

Антона Дербілова поховали 12 квітня у Харкові на Алеї Слави поруч з іншими бійцями, загиблими під час російсько-української війни.

"Він завжди йшов вперед, бійцем був найхоробрішим з нас усіх. Навіть у найскладніші моменти йому вдавалося своїми жартами й настроєм показати приклад. Антон для мене кумир, чудовий сім’янин. Я завжди на нього дивився з такою гордістю, навіть не знаю як сказати. Він завжди посміхався, завжди пожартує, підтримає, плече підставить", — розповідає побратим загиблого бійця Максим Матвієнко.