Даценко Володимир Олексійович, народився 23.04.1981 року на Луганщині в с. Бондареве, з дитинства був товариською і відкритою до знань людиною. Після  закінчення школи, склав екзамен і поступив в технікум на автомеханіка, де показав  свої сильні сторони в навчанні, приймав активну участь в заходах навчального закладу. 

   Володимир добровільно підписав контракт 03.10.2019 року. До повномасштабного  вторгнення. Володимир разом з побратимами боронив кордони у Луганській області. З початку повномасштабного вторгнення, Володимир з честю та гідністю без сумнівів став на захист рідної Батьківщини першим. Разом з побратимами боронив цілісність нашої держави на Луганському та Донецькому напрямках за що був нагороджений  Східним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України  посвідченням   “  УЧАСНИК БОЙОВИХ ДІЙ "  з 16.03.2020 року. 

   З самого початку, разом з побратимами боронив м.Старобільськ а потім  м. Сєвєродонецьк та м.Лисичанськ Луганської області. У Лисичанську боронили нафтопереробний завод. За час служби  показав себе як професійний військовослужбовець. 

   02.03.2023 наказом Адміністрації Державної Прикордонної служби України був  нагороджений нагородою " ЗА МУЖНІСТЬ В ОХОРОНІ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ " 11.04.2023 повторно отримав нагороду " ЗА МУЖНІСТЬ В ОХОРОНІ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ "

   24.01.2024 Володимир разом з побратимами вирушили на захист у Донецьку  область. Володимир, успішно виконував свої обов'язки під час  евакуації поранених та загиблих побратимів з самих гарячих точок, коли це було на межі  неможливого, чітко виконував обов'язки з перевезення техніки, боєприпасів та  побратимів на позиції.

   Володимир, відважно виконував свій обов’язок громадянина України до останнього подиху. Останній удар серця воїна був за нашу Україну, український народ, його історію та культуру, за майбутнє своєї та інших сімей, за мирне небо і за справедливість. Він був людиною скромною, духовною, високоморальною,  принциповою, з неймовірною силою волі і з безмежною любов'ю до України і своєї  сім'ї. Такою людиною з якої вчать брати приклад. Казав, що йде захищати не за для  нагород, високих звань чи слави, а за ради миру, історичної справедливості та територіальної цілісності державних кордонів. Він був відважним воїном, що ніколи не скаржився на біль чи втому. І в найстрашніші обстріли, коли дійсно було дуже страшно, він йшов перший в и виконувати поставлені завдання, а за ним набиралися сміливості й інші. Володимир Олексійович, завжди казав, що така робота і її треба виконувати, хтось же повинен це робити. Він був непросто зразковим сім'янином, громадянином, воїном, він був, є і буде Героєм. І я знаю, що він дуже хотів жити, мав безліч планів на  майбутнє, мрій, але разом з цим готовий був на будь-який ризик.

  Останні місяці життя захисник виконував бойові завдання на самій пекельній точці. 

  ЗагинувДаценкоВолодимирОлексійович17.02.2024,підчас ворожого обстрілу,  отримав вибухові та осколкові поранення несумісні з життям. В районі н.п. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. У Героя залишилась дружина і двоє дітей.

Перебуваючи у зонах бойових дій, не зважаючи на труднощі, Володимир завжди йшов вперед та ніколи не здавався. 

У 2024 році Захисник отримав державну нагороду " ЗА МУЖНІСТЬ " ІІІ Ступеню (посмертно) 

Уклін та шана Герою. Вічна пам'ять.