Юрій народився 25 грудня 1975 року в селі Піщанка Красноградського району на Харківщині. Його характер гартувався в атмосфері щирої поваги до праці та рідної землі. Саме це коріння виплекало в ньому визначальні риси: ґрунтовність, виваженість та глибоке почуття відповідальності перед своєю громадою.

Свій професійний шлях Юрій розпочав з опанування техніки. У 1995 році він закінчив Красноградський технікум механізації сільського господарства ім. Ф.Я. Тимошенка, здобувши фах техніка-механіка. Глибоке розуміння складних механізмів та любов до порядку стали тим фундаментом, на якому він згодом збудував свою багаторічну кар’єру.

Після проходження строкової служби у лавах Збройних Сил України (1995–1997 рр.), у липні 2000 року Юрій знайшов своє справжнє покликання – службу в пожежній охороні. Склавши Присягу, він розпочав цей нелегкий шлях із посади пожежного у рідному Краснограді.

Понад 26 років життя Юрія Петровича були нерозривно пов’язані з 43-ю державною пожежно-рятувальною частиною. Його винятковий професіоналізм та рідкісне вміння зберігати абсолютний спокій у критичних ситуаціях не залишилися непоміченими: вже у 2003 році він був призначений командиром відділення.

Для колег Юрій Петрович був людиною-скелею, досвідченим наставником і титаном своєї справи. Як командир відділення, він не просто керував підрозділом, а щохвилини ніс відповідальність за життя своїх підлеглих та безпеку мешканців Харківщини. За роки служби він пройшов крізь сотні викликів, приборкував безжальний вогонь і рятував людей, залишаючись незмінним взірцем для кожного рятувальника.

На жаль, 23 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання на Куп’янщині життя Чистікова Юрія Петровича обірвалося. Російські терористи здійснили повторний обстріл саме в той момент, коли його відділення ліквідовувало наслідки попереднього удару. Юрій до останнього залишався на посту, виконуючи свій обов’язок.

Юрій Чистіков був прикладом справжнього служіння – людиною, для якої порятунок інших був вищим за власну безпеку. Його ім’я назавжди закарбоване в історії рятувальної служби Харківщини як символ мужності, честі та незламної відданості.

Вічна пам’ять Герою! Назавжди в строю.