Назар Циган з Коломиї на позивний Бойок мріяв про кар'єру, трьох дітей та власноруч збудований будинок. Після початку великої війни він пішов добровольцем у лави Луганського прикордонного загону. 20 березня 2023 року 22-літній воїн поліг у бою поблизу Серебрянки Бахмутського району.
У Назара залишилися двоє найближчих людей — брат Захар, з яким він народився в один день, та кохана дружина Марта.
За період військової служби в Державній прикордонній службі України головний сержант Назар Циган зарекомендував себе досвідченим, чесним і порядним військовослужбовцем. З почуттям патріотизму ставився до виконання покладених на нього завдань щодо захисту інтересів України. 

24 лютого 2022 року, головний сержант Назар Циган, як і тисячі інших військовослужбовців-прикордонників, мужньо зустрів ворожу армію російської федерації. 

З березня 2022 року він мужньо і самовіддано виконував службово-бойові завдання на ділянці відповідальності 3 прикордонного загону на Сході України, перебуваючи під інтенсивними обстрілами з мінометів різного калібру та танків противника.

Назар Циган був призначений до прикордонної комендатури швидкого реагування «Щастя». Підрозділ постійно знаходився під ворожими мінометними та артилерійськими обстрілами. Військовослужбовець неодноразово брав участь у відбитті озброєних нападів на позиції прикордонників, виявляючи при цьому справжній героїзм та відвагу.

З січня 2023 року головний сержант Назар Циган продовжував в складі свого підрозділу мужньо та героїчно виконувати бойові завдання по обороні міста Бахмут Донецької області.

20 березня 2023 року противник перейшов в наступ, застосовуючи танкові та артилерійські обстріли позиції «Сід» в районі н.п. Серебрянка Бахмутського району Донецької області. Рятуючи побратимів від обстрілу, головний сержант Назар Циган отримав поранення несумісні з життям. 

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі головний сержант Циган Назар Андрійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).