Народилася у місті Чорнобиль Київської області в сім'ї військовослужбовця та вчительки молодших класів.

У 2001 році закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка та здобула кваліфікацію спеціаліста з права.

6 серпня 2012 року приєдналася до команди Державної міграційної служби України.

Професійна, компетентна, відповідальна, ініціативна фахівчиня. Олена мала творчий підхід до справи, була працелюбною, комунікабельною, користувалася повагою в колективі та мала багато друзів. Завжди йшла на допомогу та знаходила слова підтримки в будь-якій ситуації. Витримана і тактовна, цілеспрямована та наполеглива, самокритична під час оцінювання своїх дій та вчинків, вміла встановлювати взаємовідносини з колегами та завжди дослуховувалась до порад і робила правильні висновки.

Постійно займалась самоосвітою та підвищенням професійного рівня, завжди цікавилась політичним та соціально-економічним розвитком України. Була справжньою патріоткою.

З першого дня повномасштабного вторгнення в Україну не задумуючись добровільно стала на захист Батьківщини, вступивши до лав Збройних Сил.

Вже 25 лютого 2022 року їй присвоїли первинне військове звання рядового та через два місяці призначили стрільцем.

Загинула 30 березня 2023 року при виконанні бойових завдань, потрапивши під ворожий обстріл.

Указом Президента України від 30.06.2024 №362/2023 посмертно нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня. А у День українського добровольця 14 березня 2024-го мер Києва Віталій Кличко вручив її батькам медаль «Честь. Слава. Держава».