Олег Анатолійович народився 5 липня 1972 р. у місті Донецьку, згодом його родина переїхала у селище Олександрівка Мар’їнського району Донецької області.

 

Після закінчення середньої школи 1989 р. призваний на строкову військову службу до лав Радянської Армії, проходив її у навчальній танковій дивізії, дислокованій у селищі Десна Козелецького району Чернігівської області. 1991 р. вступив до Донецького вищого військово-політичного училища, але 1993-го разом з кількома товаришами подав рапорт про відрахування з навчання і звільнення в запас. Протягом 1993–1995 рр. навчався у Донецькому відкритому університеті, у 1996–2005 рр. працював на одній з шахт Донеччини. 2006 р. відкрив власну невелику справу, виготовляв меблі.

 

У березні 2014 р. записався добровольцем у місцевому військовому комісаріаті. 10 вересня 2014 р. перевіз родину до Чернігова, а сам 14 вересня уклав контракт про проходження служби у військовому резерві Національної гвардії України, обійнявши посаду командира відділення у батальйоні спеціального призначення НГУ «Донбас». На початку 2015 р. переоформлений у підрозділі як призваний на військову службу за мобілізацією.

 

Загинув 15 лютого 2015 р. під час бою поблизу села Широкине (Новоазовський район Донецька область). Того ж дня загинули старшина О. Шабельний та солдат Є. Тельнов.

 

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність війвійськовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

 

Нагороджений відзнакою "За оборону Маріуполя" (посмертно).