Народився Микола Дмитрович Бомко 22 травня 1973 року. Разом з дружиною Тетяною проживали у Дрогобичі, виховали двох синів. Працював у Державній прикордонній службі України на пункті пропуску Рава-Руська. За кілька років до повномасштабного вторгнення разом з сім’єю переїхали на проживання до Болехова.

Після початку повномасштабної війни Микола Дмитрович разом з двома синами пішли захищати країну. Микола Дмитрович служив штаб-сержантом, головним сержантом взводу оперативного призначення 8 роти оперативного призначення (на БТР) 3-го батальйону 4-ї Бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука Національної гвардії України.

Микола Бомко був взірцевим бійцем та авторитетом для побратимів. Його ніщо не могло налякати чи змусити опустити руки. Микола підтримував інших, завжди першим йшов на допомогу бойовим друзям. Так сталося і того фатального дня, 1 червня. Ворог великими силами, використовуючи танки, артилерію та авіацію розпочав штурм наших позицій. Микола Бомко був протитанкістом. Зі словами «там хлопці гинуть!» Микола кинувся до бою проти ворожих танків. На жаль, у тому бою Микола Бомко загинув.