Черкаський спецпризначенець Олександр Бойко загинув на Запоріжжі, захищаючи Україну

Друзі та колеги кажуть, що він був дуже компанійським та веселим. Здавалося, що усмішка й позитивний настрій ніколи не полишали його. Він нікому не відмовляв у допомозі, підтримував і хотів усіх захистити. Будні Олександра насичені яскравими моментами, бо він любив життя, а життя любило його. Увесь свій вільний час поліцейський присвячував родині та спорту.

Старший лейтенант поліції Бойко Олександр Васильович народився 29 серпня 1988 року у Черкасах. У 2005 році закінчив навчання в загальноосвітній школі села Вергуни Черкаського району та вступив до Київського національного університету Міністерства внутрішніх справ й здобув вищу освіту за спеціальністю «Правознавство». Він проходив службу в Збройних Силах України й на відмінно опанував військову справу.

Молодий, амбіційний, цілеспрямований хлопець вирішив, що повинен захищати інших й обирає для себе службу в правоохоронних органах. У червні 2012 року Олександр був призначений на посаду інспектора патрульної служби.

«Завжди був веселий, ніколи не здавався, не опускав руки. Навіть, якщо і були якісь проблеми - він ніколи цього не показував», - згадує друг родини Віктор.

Ще з юного віку він займався бойовими єдиноборствами. Брав активну участь у місцевих та обласних змаганнях з боксу та кікбоксингу, здобував нагороди. Він професійно грав у футбол. Жоден матч місцевої команди не проходив без Олександра Бойка.

У 2010 році Олександр зустрів свою долю, кохану Ганну, з якою одружився. У сім’ї народжується двоє діток, Олександр та Інна.

 «Він був найкращим, дуже надійним, на нього завжди можна було покластися, це людина, яка завжди підтримає. Він завжди був чесний і зі мною і з дітьми. Я в житті не зустрічала людей, які так раділи життю. Він радів кожній хвилиночці, успіхам наших дітей», - згадує зі сльозами дружина Ганна.

За словами дружини, у них дуже дружня спортивна сім’я. «Для Олександра тренування, заняття спортом – це було щось святе. Їх не можна було пропустити чи скасувати навіть у свята, - каже Ганна. Навіть коли дітки були ще маленькі ми на тренування батька їхали всі разом. Сильний і непохитний, він плакав від радості за перші успіхи доньки у спорті».

Після успішного проходження у 2015 році переатестації Олександра призначили на посаду інспектора Батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Черкаській області.

Бойові тривоги, постійні відрядження та виїзди на затримання небезпечних злочинців загартували хлопця. Тому, коли виникла необхідність захищати територіальну цілісність України спецпризначенець без роздумів бере участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

Коли почався набір до елітного спеціального поліцейського підрозділу КОРД Олександр поставив собі за мету – стати одним із його бійців.

Кілька місяців важких тренувань, навчань і старший лейтенант проходить всі випробування та отримує шеврони спецпризначенця КОРДу.

У перші дні повномасштабного вторгнення російських окупантів Олександр Бойко записався до зведеного полку спеціального призначення Нацполіції «Сафарі». Він вирушив на схід захищати Україну. Його життя обірвалося внаслідок ракетного обстрілу російськими військами. Старший лейтенант поліції загинув 22 травня 2022 року.

Черкащани, рідні, знайомі, колеги по спорту та всі правоохоронці оплакували Олександра Бойка. Похоронили героя в селі Вергуни на Черкащині. Останній шлях спецпризначенця до місця вічного спочинку встелили квітами.

Вічна пам’ять захиснику України!