Биць Максим Миколайович народився 31 серпня 1985 року народження у селі Неменка Іллінецького району Вінницької області. В 1992 р. пішов до першого класу Володіївецької середньої школи Чернівецького району. З 1993 року разом з батьками (тато-Биць Микола Володимирович військовий старший прапорщик 01. 07. 1962 р.н.; мама- Биць Раїса Степанівна лікар 10. 04. 1964 р.н.) та молодшим братом (Биць Микола Миколайович 07. 06. 1989 р.н..) переїхали до м. Вінниці де і проживали. 

Навчався в 32 загальноосвітній школі. Навчання давалося Максимові легко, навчався на добре. Любив спорт. Займався в ДЮСШ-2 плаванням. Здобув 3-є місце у змаганнях" Спорт для всіх" між містами Вінниця-Фіджайна (Канада) 

Максим ріс дуже доброю і щирою дитиною, все його цікавило, дуже любив спілкування, мав багато друзів, мав прекрасні відносини з однокласниками, які продовжувалися і після закінчення школи. "Макс,ти наш Герой! Як так сталося? На моє запитання у групі 11-А в травні 2022 р.".Макс,ти на війні, чим ми можемо тобі допомогти? Він відписав лише"Купіть мені квиток додому, дуже втомився спати в бдіндажах та окопах. "Рідний наш, такий добрий! Такий чуйний і легкий на підйом."-написав його однокласник в Вайбер. 

Після закінчення школи навчався у Вінницькому будівельному технікумі який закінчив в 2004 р,. А потім продовжив навчання в Одеській академії будівництва та архітектури яку закінчив в 2008 р. отримавши диплом бакалавра, а у 2011 р. диплом спеціаліста та здобув саму мирну професію інженера-будівельника.   

Максим завжди мріяв бути військовим. 2009-2010р. проходив службу у рядах Української Армії в/ч А 1119. За успіхи у бойовій підготовці нагороджений грамотою в/ч А 1119. Після закінчення служби в армії працював на місцевому підприємстві "Кондитер", а останній рік на фірмі "Спецспектр". Дуже любив життя, спорт, рибалку.

 А найбільше любив свою родину: дружину Інну та доньку Софію. Одружився 02 08 2019 р. Дружина:Биць Інна Олексіївна(дівоче прізвище Грабова) 10.10.1986р.н. Донька:Биць Софія Максимівна 28. 04. 2016 р.н.Максим був самим добрим, самим ніжним, самим люблячим чоловіком, батьком, сином, братом. Готовий віддати останнє на користь інших, тому не задумуючись став на захист своєї Батьківщини та своєї родини.

З 25. 02. 2022р. мобілізований у зв'язку з повномасштабним вторгненням військ російської федерації на територію України. Боронив Україну у складі 1-го відділення 2-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2 батальону оперативного призначення 8-го полку ім. Івана Богуна в/ч 3028 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної Гвардії України. На посаді старшого солдата, снайпер 2-ої категорії.

Боронив Київську область:Гостомель, Бучу, Мотижин.04.06.2022р. відповідно до витягу з наказу командира в/ч 3028 вибув з м. Києва до оперативно- тактичного угрупування військ "Хортиця" для виконання бойових завдань в районі Сєвєродонецька, Лисичанська, Білогорівки. 11.09.2022р. при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Білогорівка Луганської області на превеликий жаль загинув від ворожої кулі, боронячи наш спокій і майбутнє наших дітей. 

Похований Максим у м. Вінниця на Алеї Слави. Йому назавжди буде 37 років. 

Указом Президента України від 24 січня 2023 р.номер 29. за особисту мужність і відданість військовій присязі Биць Максим Миколайович був нагороджений орденом"За мужність" ||| ступеню(посмертно).