20 квітня 2021 року головний сержант Батурін Максим Олександрович виявив бажання пов’язати своє життя зі справою захисту державного кордону та вступив на військову службу за контрактом у Державну прикордонну службу України.

З перших днів служби, перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії – моториста групи прикордонних катерів відділу прикордонної служби «Кирилівка» І категорії (тип В), проявляв високу мотивацію та відповідальність, наполегливо працював над вдосконаленням своєї професійної майстерності та завжди прагнув досягати високих результатів у виконанні поставлених завдань. 

З метою підвищення кваліфікації пройшов курс за програмою «Мотористи – рульові річкових катерів» у Навчальному центрі Морської охорони Державної прикордонної служби, де опанував керування катерами типів «Galeon-280», «Galia-640», «UMS-600», «Heavyduty-460» та «Бриг».

16 травня 2024 року був призначений на посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії - начальника мінометної групи (мінометника) відділення вогневої підтримки третьої прикордонної застави (з місцем дислокації н.п. Червоногригорівка) та пройшов навчання за напрямком підготовки «Мінометні розрахунки». На цій посаді він уміло організовував роботу мінометної групи, забезпечував ефективне ведення вогню та контроль за злагодженими діями особового складу під час виконання завдань. Постійно дбав про підготовку підлеглих, передавав їм досвід та знання, що значно підвищувало бойову спроможність групи. Його рішучість та вміння швидко приймати зважені рішення в складних умовах неодноразово сприяли успішному виконанню завдань та збереженню життя побратимів.

07 травня 2025 року в районі н.п. Іллінка Дніпропетровської області, під час виконання бойового завдання мінометним розрахунком, у складі якого старшим перебував головний сержант Максим Батурін, було проведено вогневе ураження по визначеним цілям противника на передньому краї оборони. У ході стрільби сталася осічка, тому боєприпас (міна) залишився в каналі ствола. Максим Батурін разом із побратимами вжив усіх заходів, аби швидко та безпечно усунути несправність. У цей момент мінометний розрахунок почув наближення ворожого безпілотного літального апарату типу «Maviс». З метою уникнення ураження противником, міномет було замасковано, а особовий склад перемістився в укриття. Невдовзі по позиції розпочалась атака FPV-дронів, тоді по укриттю та прилеглій території було завдано 9 прицільних ударів. Внаслідок цього будівля, в якій перебували військовослужбовці, а також сусіднє приміщення, загорілися. Через пожежу було втрачено зв’язок  та можливість покинути пункт укриття безпосередньо через вихід.

Усвідомлюючи смертельну небезпеку, Максим Батурін разом з побратимом вирішив піднятися з підвалу та спробувати знайти інший шлях до порятунку. У приміщенні панував густий дим та дуже висока температура, що ускладнювало пересування. Військовослужбовці планували вибратись через пролом у стіні. Максим, як старший за званням та відповідальний за життя своїх побратимів пішов першим. Діставшись середини кімнати, він почав задихатись від диму й був змушений повернутися до укриття, аби набрати повітря. Зібравши останні сили, він вдруге спробував прорватися до виходу з палаючої будівлі, завдяки цьому рішучому вчинку двоє військовослужбовців мінометного розрахунку залишилися в укритті та уникли небезпеки для життя, що зрештою дало їм змогу вижити.

 У результаті головний сержант Максим Батурін отримав тяжкі опіки обличчя та тіла. Під час евакуації його було доставлено до реанімаційного відділення Марганецької міської лікарні Дніпропетровської області, де, нажаль, констатували його смерть. Своїми рішучими та самовідданими діями головний сержант Максим Батурін до останнього залишався вірним військовій присязі та побратимам, виявивши мужність і незламність у боротьбі за незалежність та територіальну цілісність України.

Вчинок головного сержанта Максима Батуріна є зразком справжнього героїзму та самопожертви. Своєю відповідальністю та бажанням врятувати побратимів він віддав найдорожче – власне життя. 

Головний сержант Максим Батурін за життя був прикладом щодо виконання військового обов’язку. Всі сили віддавав на забезпечення надійної охорони державного кордону та захисту території України під час проведення загарбницької війни, і загинув як справжній Герой – для побратимів, для друзів, для рідних і близьких.

За виявлені у захисті державних інтересів особисті мужність і відвагу, зміцнення обороноздатності та безпеки України головний сержант Батурін Максим Олександрович нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).