Астраков Дмитро Сергійович народився 5 березня 1994 року в м. Дніпропетровську. Після закінчення 2010 року Дніпропетровської середньої школи № 29 навчався у державному навчальному закладі «Міжрегіональне вище професійне училище з поліграфічних та інформаційних технологій». 

Патріотом Дмитро був із дитинства, плекав любов до своєї землі, рідних та близьких. Займався бойовими мистецтвами. Але й у повсякденному житті був бійцем – долав перешкоди, обстоював свої погляди, ніколи не здавався. Усе своє коротке життя юнак ішов дорогою воїна. Саме тому у листопаді 2014 року Дмитро став до лав полку патрульної служби міліції особливого призначення «Азов» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, у складі якого виконував завдання з охорони громадського порядку, громадської безпеки, боротьби зі злочинністю в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України. 

28 грудня 2014 року близько 20.00 під Маріуполем зі східного напрямку диверсійно-розвідувальна група терористів обстріляла блокпост, на якому чергували бійці загону «Азов». Атаку було відбито. Під час першого вогневого контакту Дмитра було поранено в шию, і, не приходячи до тями, юнак помер у лікарні. Коли Дмитро їхав у зону проведення антитерористичної операції, він обіцяв рідним: матері, сестрі, бабусі з дідусем – повернутися лише з перемогою і забороняв оплакувати його у разі чого. Він був готовий не лише битися за інтереси свого народу, а й померти за нього. Він вірив: бути воїном – значить жити вічно. Відважний, витривалий, надійний – таким пам’ятають його товариші по службі. Для матері й сестри хлопець був захисником і надійною опорою. Для друзів і однодумців – щирим і відданим товаришем. Друзі кликали його В’єтнамом. І прожив він всього 20 років. Юнак міг скласти іспити й стати кваліфікованим фахівцем, кохати дівчину, проводити час із друзями, але він обрав інший шлях – шлях воїна. 

Поховали Астракова Дмитра Сергійовича, молодшого сержанта окремого загону спеціального призначення «Азов» Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України у м. Дніпрі, на Ювілейному кладовищі.

Указом Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 року «за осо­бисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).