Молодший сержант Андрій Алексик з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України добровільно 18 березня 2022 року став на захист Батьківщини. Виявивши справжню патріотичну позицію та готовність пожертвувати власним життям заради миру і свободи українського народу, він став невід’ємною частиною бойового колективу, який на передових рубежах щодня протистояв агресору. 

Молодший сержант Андрій Алексик за час проходження військової служби зарекомендував себе позитивно. Сумлінно вивчав військову справу, зразково виконував службові обов’язки. Був вимогливий до себе, дисциплінований, працьовитий, ініціативний. Залишився гідним прикладом та надійним товаришем для побратимів. Був відданий українському народу, справі охорони державного кордону України.

З липня 2022 року молодший сержант Андрій Алексик виконував бойові завдання з оборони м. Харків. Мужньо захищав місто від російської армії та неодноразово показував власним прикладом сумлінність несення служби та відданість українському народові під час захисту Батьківщини.

З грудня 2022 року, з моменту створення прикордонної комендатури та виходу на рубежі першого ешелону безпосередньо до лінії державного кордону в районі н.п. Уди Золочівської територіальної громади Богодухівського району, прикордонник виконував бойові завдання із охорони і оборони державного кордону на ділянці відповідальності сьомої прикордонної застави. Ніс службу на декількох ділянках. Будучи здібним гранатометником, влучно наносив вогневе ураження по противнику зі станкового гранатомета.

У липні 2024 року молодший сержант Андрій Алексик брав участь у бойових зіткненнях з противником у н.п. Сотницький Козачок Золочівської територіальної громади Богодухівського району, разом з побратимами закріплювався на позиціях, відсуваючи ворога від кордону та відбивав атаки окупаційних військ. Брав участь в штурмових діях на передовій лінії зіткнення з противником. У складі зведеної інженерної групи виконував широкий спектр бойових та забезпечувальних завдань, зокрема транспортував особовий склад, доставляв боєприпаси і інженерні матеріали, евакуйовував поранених з-під ворожого вогню, а також брав безпосередню участь у фортифікаційному обладнанню оборонних позицій відділення «Мадрид», «Варшава», вогневих позицій «Золото» та «Крук» (які знаходилися на відстані 400 метрів від лінії державного кордону з країною агресором в районі північно-східної околиці н.п. Гур’їв Козачок Золочівської територіальної громади Богодухівського району). Його робота відбувалася під постійними обстрілами з боку противника та була критично важливою для збереження боєздатності підрозділу, успішного виконання поставлених завдань. 

Протягом служби прикордонник проявив себе відповідальним, дисциплінованим і надійним військовослужбовцем. Його рішучість і самовідданість неодноразово слугували прикладом для побратимів, а особиста мужність викликала повагу командирів та колег. У найскладніших умовах молодший сержант Андрій Алексик неухильно дотримувався військової присяги, демонструючи високий моральний дух і справжню відданість Батьківщині.

07 травня 2025 року після виконання чергового бойового завдання з інженерного облаштування вогневих позицій «Золото» та «Крук», що знаходяться за переднім краєм ротного опорного пункту сьомої прикордонної застави (з м.д. н.п. Веселе) третьої прикордонної комендатури (з м.д. н.п. Козача Лопань) в районі північно-східної околиці н.п. Гур’їв Козачок Золочівської територіальної громади Богодухівського району, повертаючись до місця розосередження особового складу в н.п. Золочів, противником було нанесено удар FPV-дроном по транспортному засобу, в результаті чого молодший сержант Андрій Алексик отримав поранення несумісні з життям та загинув на місці.

Його останні дії дозволили підрозділу завершити облаштування оборонних позицій, які стали ключевим рубежем забезпечивши стабільність оборонної лінії на цьому напрямку.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі молодший сержант Алексик Андрій Андрійовичнагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).