Абалмасов Владислав Васильович народився 24 травня 2000 року в с. Берека Первомайського району Харківської області. З 3-х років вихованням онука займалась бабуся Ніна Іванівна, яка вложила в нього всю свою любов і ласку. Закінчив Берецьку середню школу. Був дуже позитивним і слухняним хлопчиком. Після закінчення школи поступив в Харківське вище професійне училище №8. Після його закінчення, на випускному вечорі, бабусі вручили похвальний лист за виховання онука.  До армії  працював на меблевій фабриці. А з червня 2021 року був призваний на строкову службу у військову частину 3028 НГУ. Через кілька місяців служби підписав контракт. 

Був на посаді далекомірник-номер обслуги 1-го зенітного артилерійського взводу зенітної артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини Західного ОТО. З першого дня повномасштабного вторгнення солдат Владислав Абалмасов разом з побратимами брав участь у захисті України від російських окупантів та відстоював незалежність та територіальну цілісність рідної держави. Неодноразово воював на сході держави.

Загинув Абалмасов Владислав 6 квітня 2023 близько 16.00 в результаті обстрілу з АГС та СПГ противником позицій в районі н.п. Спірне Донецької області.

12.04.2023 похований на сільському кладовищі с. Берека Первомайського району Харківської області.

В січні 2024 року на будівлі Берецької середньої школи було урочисто відкрито меморіальну дошку на честь Абалмасова Владислава -  випускника цього навчального закладу.

За особисту мужність та самовідданість солдат Абалмасов Владислав Васильович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) Указом Президента України від 28.09.2023 №603/2023.